5 ВИБІР НАГРІВАЛЬНИХ КАБЕЛІВ ДЛЯ ПРИМІЩЕНЬ З ЕКСО

5.1 Для ЕКСО, як правило, слід використовувати нагрівальні секції, виготовлені підприєм-ством-виробником.

5.2 В приміщеннях з постійним перебуванням людей у житлових та адміністративних будинках, а також в приміщеннях лікарень, шкіл, садків, ясел-садків (комбінатів), притулків для старих та інвалідів тощо, де використовують ЕКСО, слід застосовувати двожильні екрановані нагрівальні кабелі.

5.3 Для приміщень з можливим підвищенням вологості або пошкодженням підлоги (санвузлів, кухонь, душових, тваринницьких приміщеннь тощо) слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі.

5.4 Для укладання нагрівального кабелю у бетонну чи цементну стяжку підлог слід вико­ристовувати кабель з питомою потужністю не більше 20 Вт/м.

5.5  У тонких підлогах із цементною стяжкою завтовшки не більше 20 мм слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі з питомою потужністю не більше 10 Вт/м.

5.6  У приміщеннях з обігріванням дерев'яних підлог на лагах, де нагрівальний кабель укладають у межах повітряного прошарку, слід застосовувати екрановані нагрівальні кабелі з питомою по­тужністю не більше 10 Вт/м.

5.7  У приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей або тварин допускається застосування неекранованих нагрівальних кабелів з укладанням безпосередньо на нагрівальний кабель екранувальної сітки із сталевого дроту з розмірами вічок не більше 50 х50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм, яку з'єднують з системою зрівнювання потенціалів (див. 11.19).