1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вимоги цих державних будівельних норм є обов'язковими для всіх підприємств, організацій та фізичних осіб на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Ці Норми поширюються на проектування та монтаж електричних кабельних систем опалення (далі - ЕКСО) з номінальною напругою до 1000 В, нагрівальні елементи яких укладаються без­посередньо в будівельні конструкції як при новому будівництві, так і реконструкції приміщень, будинків і споруд наступного призначення:

- житлових, зазначених у СНІП 2.08.01 та ДБН-79;

- адміністративних та побутових, зазначених у СНІП 2.09.04;

- громадських, що перелічені у додатку А ДБНВ.2.2-9;

- навчальних та дитячих дошкільних закладів, зазначених у ДБН В.2.2-3 і ДБН В.2.2-4;

- закладів охорони здоров'я, зазначених у ДБН В.2.2-10;

- культурних і культурно-видовищних закладів;

- агропромислових комплексів, у тому числі тваринницьких підприємств, теплиць і парників, зазначених відповідно у ДБН В.2.2-1 і ДБН В.2.2-2;

- промислових підприємств.

Ці Норми не поширюються на наступні приміщення:

- вибухонебезпечні;

- з хімічно активним середовищем;

- де ведуться роботи з джерелами іонізуючих випромінювань та радіоактивними речовинами, або останні зберігаються.

Ці Норми також не поширюються на проектування та монтаж ЕКСО, які застосовуються для опалення пересувних установок; трубопроводів і резервуарів; систем протиобліднення відкритих поверхонь: сходів, шляхів, дахів будинків тощо.

Для визначення обов'язковості виконання вимог цих Норм використовуються слова "повинно", "слід". Слова "як правило" означають, що дана вимога є переважаючою, а відступ від неї повинен бути обгрунтованим. Слово "рекомендується" означає, що дане рішення є одним із кращих, але не обов'язковим для виконання. Слово "допускається" означає, що дане рішення застосовується як виняток, наприклад, внаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, та визначення основних термінів наведено відповідно в додатках А і Б.

1.1 ЕКСО - різновид систем розподіленого електроопалення, в яких електрична енергія пере­творюється на теплову в спеціальному нагрівальному кабелі, вбудованому у будівельну конструк­цію, і призначена для забезпечення заданої температури повітря в приміщенні і/або на визначеній поверхні конструкції (далі - температура).

ЕКСО поділяються на ЕКСО прямої дії (далі - ЕКСО ПД) та ЕКСО з теплоакумуляцією (далі -ЕКСО ТА).

1.2 ЕКСО ПД або ЕКСО "повне опалення" (далі - ЕКСО ПО), або ЕКСО "тепла підлога" (далі - ЕКСО ТП) - різновид ЕКСО, нагрівальний кабель якої вбудований у будівельну конструкцію малої теплоємності.

ЕКСО ПД може використовуватись як основна для повного опалення приміщень, так і додат­кова у складі інших основних систем опалення (водяної, парової, повітряної тощо).

Установчу потужність ЕКСО ПД, що використовується як додаткова система опалення, виби­рають, як правило, до 50 % від розрахункових тепловтрат приміщення.

ЕКСО ТП слід використовувати як додаткову для забезпечення комфортної температури під­логи.

1.3 ЕКСО ТА - різновид ЕКСО періодичної дії, нагрівальний кабель якої вбудований у будівель­ну конструкцію великої теплоємності. Властивості і конструктивні параметри її вибрані так, щоб забезпечити безперервну протягом доби нормативну віддачу теплоти при споживанні електричної енергії в інтервалі нічного мінімуму добового циклу навантаження електричної мережі.

1.4 До складу ЕКСО ТА, як правило, входять електричні прилади-догрівачі теплоти з малою теплоємністю.

Установчу потужність догрівачів слід вибирати не менше 25 % і не більше 50 % від розрахун­кових тепловтрат приміщення. При цьому живлення електроенергією приладів-догрівачів здійс­нюють, як правило, за вільним графіком.

1.5 Нагрівальні кабелі ЕКСО, як правило, укладають у підлогу приміщення; допускається укладання нагрівальних кабелів у стінах або стелі.

1.6 При проектуванні і монтажі ЕКСО, крім положень цих Норм, слід також керуватись вимо­гами інших нормативних документів, чинних в Україні.

Замовник у завданні на проектування може пред'явити додаткові технічні вимоги, які не су­перечать цим Нормам та чинній нормативній документації.

1.7 У приміщеннях з використанням ЕКСО рівень теплозахисту будинків та споруд повинен бути не менше ніж зазначений у відповідних нормативних документах України.

1.8 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації ЕКСО повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3.

1.9 Проектна документація ЕКСО повинна містити:

- пояснювальну записку;

- електричні схеми підключення ЕКСО до живильної електромережі і схеми автоматичного керування;

- креслення (плани, розрізи тощо) з розміщенням елементів ЕКСО;

- розрахунки (теплотехнічні та електричні) для вибору елементів ЕКСО і живильної електро­мережі, а також техніко-економічні обгрунтування (за необхідності);

- специфікації обладнання та матеріалів;

- кошторис.

Примітка. Розрахунки та техніко-економічні обгрунтування повинні зберігатись у проектній організації і надаватись замовнику за вимогою.

1.10 При передачі ЕКСО в користування замовнику організація, яка виконувала монтажні роботи, повинна надати йому експлуатаційну документацію, що містить такі дані:

- склад ЕКСО, принципи її дії та основні параметри;

- плани розташування нагрівальних кабелів, кабельних муфт і датчиків температури в при­міщеннях із зазначенням глибини укладання елементів ЕКСО;

- електричні схеми живлення і підключення пристроїв керування;

- обмеження, які стосуються розташування меблів та додаткового покриття підлог, наприклад, килимів;

- особливості, які враховувались під час укладання нагрівальних секцій, наприклад, зазначення місць для можливого розташування проникаючих кріпильних засобів;

- технічні паспорти елементів ЕКСО, включаючи пристрої керування та захисту;

- докладні вказівки з експлуатації і забезпечення безпеки під час експлуатації;

- акти випробувань;

- гарантійні зобов'язання.