12 ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

12.1   Забезпечення  безпеки  і захист від ураження електричним струмом  необхідно виконувати згідно з вимогами цього розділу, ГОСТ 30331.3, а також вимогами глави 1.7 ПУЕ до електроустановок напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю у тій мірі, у якій вони не змінені цим розділом.

12.2  На всіх об'єктах цивільного призначення необхідно виконувати захисне заземлення (занулення) електроустаткування:

а)   при  номінальній  напрузі  вище ніж  50 В  змінного  струму  (середньоквадратичне значення) і вище ніж 120 В постійного (випрямленого) струму - у всіх електроустановках;

б)  при номінальній напрузі вище ніж 25 В змінного струму (середньоквадратичне значення)   і вище ніж 60 В постійного (випрямленого) струму - тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках;

в) при номінальній напрузі до 25В змінного струму (діюче значення) і до 60В постійного (випрямленого)   струму        тільки   у   вибухонебезпечних   зонах   і   електрозварювальних установках.

Примітка. Під напругою постійного (випрямленого) струму розуміють напругу постійного або випрямленого струму з вмістом пульсації не більше ніж 10 % від середньоквадратичного значення.

У ванних і душових приміщеннях в зоні 0 (див. додаток Л) як захист від ураження електричним струмом допускається тільки застосування систем БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12 В. При цьому джерело системи БННН або ЗННН повинно розміщуватись за межами зони 0.

12.3  В електроустаткуванні різного призначення і напруги для заземлення (занулення) повинен застосовуватись один спільний заземлюючий пристрій. Ця вимога не відноситься до спеціального заземлення технологічного обладнання і пристроїв (наприклад, до заземлення обладнання в обчислюваних центрах, інженерно-лабораторних корпусах, системах зв'язку і передачі інформації, лікувально-профілактичних закладах тощо), яке викопується згідно з відповідними технічними вимогами до вказаного обладнання і пристрою

12.4   Заземлення   (замулення)   відкритих   провідних   частин   світильників   загального освітлення  і  стаціонарних  електроприймачів  (електричних  плит,   електроводонагрівачів, кондиціонерів,    електрорушників    тощо)    слід    виконувати    шляхом    приєднання    до РЕ-провідника.

12.5   У приміщеннях  будинків та споруд металеві  корпуси  однофазних  переносних електроприладів  і  настільних  засобів  оргтехніки  класу  І  за ГОСТ   12.2.007.0  повинні приєднуватись до РЕ-провідника трипровідної групової лінії (див. 5.29).

12.6  У приміщеннях без підвищеної небезпеки допускається застосування  підвісних світильників,не обладнаних затискачами для підключення захисних провідників, за умови, що гак для їх підвішування ізольований (див. 3.49).

Вимоги даного пункту не відміняють вимог 5.29 і не є підставою для виконання електропроводок двопровідними.

12.7 Заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з лампами ГЛВД і люмінісцентними лампами з винесеними пускорегулювальними апаратами слід виконувати за допомогою перемички між заземлюючим гвинтом заземленого пускорегулювального апарата і заземляюючим гвинтом світильника.

12.8  Металеві відбивачі світильників з корпусами з ізолюючих матеріалів заземлювати не потрібно.

12.9   Захисне заземлення  металевих корпусів світильників місцевого освітлення при напрузі вище ніж 50 В повинно задовольняти наступним вимогам:

а)  якщо захисні провідники приєднуються не до корпуса світильника, а до металевої конструкції, на якій світильник установлено, то між цією конструкцією, кронштейном і корпусом світильника повинно бути надійне електричне з'єднання;

б)   якщо  між  кронштейном  і  корпусом світильника  немає  надійного  електричного з'єднання, то воно повинно бути виконано за допомогою спеціально призначеного для цього захисного провідника.

12.10    Рухомі   металеві   конструкції   сцени,   естради,   манежу,   які   призначені   для установлення освітлювальних і силових електроприймачів (софітні ферми, портальні куліси тощо) повинні бути підключені до захисного заземлення за допомогою окремого гнучкого мідного проводу або жили кабелю.

Підключення частини сцени, що обертається, і апаратури, яка на ній розміщена, допускається виконувати через кільцевий контакт з подвійним струмознімачем.

12.11   На всіх об'єктах цивільного призначення повинно бути застосоване автоматичне відключення живлення за допомогою апаратів захисту від надструмів (автоматичні вимикачі,

запобіжники) або ПЗВ. При цьому характеристики апаратів захисту від надструмів і повний опір кола "фаза - нуль" повинні забезпечувати при замиканні на відкриті провідні частини автоматичне відключення живлення в межах нормованого часу.

Цей час складає не більше ніж 0,4 с для групових мереж, що живлять за допомогою штепсельних розеток чи без них рухоме або переносне електрообладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 при номінальній напрузі між фазою і землею 230 В (середньоквадратичне значення).

Для мереж, що живлять тільки стаціонарне електрообладнання від РП або групових, поверхових, квартирних щитків допускається час відключення більший вказаного, але не більше ніж 5 с, тільки за умови виконання однієї із наступних вимог:

а) повний опір захисного провідника між РП або щитками і точкою приєднання захисного провідника до головної заземлюючої шини системи зрівнювання потенціалів не перевищує значення, Ом:

50Zs / u₀                              (18)

де Zs, - повний опір кола "фаза - нуль", Ом;

u₀- номінальна фазна напруга (середньоквадратичне значення) кола, В;

50 - падіння напруги на ділянці захисного провідника між головною заземлюючою шиною і РП або щитками, В;

б)   до  шини  РЕ  розподільного  пристрою  або   щитка  приєднана  додаткова  система зрівнювання потенціалів, що охоплює тіж сторонні провідні частини, що й основна система зрівнювання потенціалів.

У розподільних мережах час відключення не повинен перевищувати 5 с.

12.12   Якщо   при   використанні   апаратів  захисту   від   надструмів   вимоги   12.11   не виконуються, для захисту можуть використовуватись ПЗВ, які реагують на диференціальний

струм.

12.13  У групових лініях, які живлять штепсельні розетки, рекомендується застосовувати ПЗВ з номінальним диференціальним струмом відключення, що не перевищує 30 мА, як додатковий захист.

Допускається приєднання до одного ПЗВ декількох групових ліній через окремі автоматичні вимикачі (запобіжники).

Установлення ПЗВ в лініях, які живлять стаціонарне обладнання і світильники, а також у загальних мережах освітлення не обов'язкове.

12.14    Обов'язкове   установлення   ПЗВ   з   номінальним   диференціальним   струмом відключення, що не перевищує 30 мА, для захисту штепсельних розеток, які знаходяться за межами приміщень і в приміщеннях особливо небезпечних та з підвищеною небезпекою, наприклад в зоні 3 (див. додаток Л), ванних і душових приміщень квартир і номерів готелів, якщо в останніх не застосовані інші захисні заходи (див. 5.60).

12.15   У  житлових  будинках  не  допускається   використання  ПЗВ,  які  автоматично відключають споживача від мережі в разі зниження або недопустимого падіння напруги мережі. У цих випадках ПЗВ повинен зберігати працездатність протягом не менше ніж 5 с при зниженні напруги до 50 % номінальної.

12.16  Забороняється встановлення ПЗВ для електроприймачів, відключення яких може призвести до ситуацій, небезпечних для споживачів (відключення протипожежної сигналізації тощо).

12.17  У житлових будинках ПЗВ рекомендується встановлювати на квартирних щитках. Допускається їх установлення на поверхових щитах.

12.18 У разі послідовного встановлення ПЗВ повинні виконуватись вимоги селективності. При дво- і багатоступеневих схемах у ПЗВ, який розміщений ближче до джерела живлення, номінальний диференціальний струм відключення і максимальний час відключення повинні не менше ніж в 3 рази перевищувати номінальний диференціальний струм відключення і максимальний час відключення ПЗВ, який розміщений ближче до споживача.

12.19 У зоні дії ПЗВ   N-провідник не повинен мати з'єднань із заземленими елементами і РЕ-провідником.

Не допускається з'єднання N-провідників різних мереж, якщо кожна з них захищається своїм ПЗВ, за місцем, де встановлено ПЗВ.

Якщо ПЗВ застосовують для автоматичного відключення в мережі TN-C-S, PEN-провідник не повинен використовуватись з боку навантаження. Приєднання РЕ-провідника до PEN-провідника повинно здійснюватись з боку джерела живлення по відношенню до ПЗВ.

12.20  У всіх випадках застосування ПЗВ повинен забезпечувати надійну комутацію кіл навантаження з урахуванням можливих перевантажень.

12.21  Рекомендується використовувати ПЗВ, який є єдиним апаратом з автоматичним вимикачем, що забезпечує захист від надструмів.

Не допускається використання ПЗВ у лініях групової мережі, які не мають захисту від надструмів, без додаткового апарата, що забезпечує такий захист.

У разі використання ПЗВ, що не мають захисту від надструмів, необхідна їх розрахункова перевірка в режимах надструмів з урахуванням захисних характеристик апарата захисту від надструмів, який установлено перед ПЗВ.

12.22 На об'єктах цивільногопризначення можуть використовуватись ПЗВ типу "А", які реагують як на змінні, так і на пульсуючі струми пошкоджень, або "АС", які реагують тільки на змінні струми витоку.

Джерелом пульсуючого струму є, наприклад, пральні машини з регулятором швидкості, регульовані джерела світла, телевізори, персональні комп'ютери тощо.

12.23   Сумарний   струм   витоку   мережі  з   урахуванням   приєднаних   стаціонарних   і переносних електроприймачів у нормальному режимі роботи не повинен перевищувати 1/3 номінального диференціального струму відключення ПЗВ.

За відсутності даних струм витоку електроприймачів слід приймати з розрахунку 0,3 мА на 1А струму навантаження, а струм витоку мережі - з розрахунку 10 мкА на 1 м довжини фазного провідника.

12.24 Для підвищення рівня захисту від загоряння при замиканнях на заземлені частини, коли величина струму недостатня для спрацювання захисту максимального струму, на вводі в квартиру, індивідуальний будинок тощо рекомендується встановлювати ПЗВ з номінальним диференційним струмом відключення до 300 мА.

12.25  У житлових будинках, якщо сумарний струм витоку мережі відповідає вимогам 12.23, функції ПЗВ за 12.13 і 12.24 можуть виконуватись одним апаратом з номінальним

  диференціальним струмом відключення, що не перевищує 30 мА.

12.26 Якщо ПЗВ призначений для захисту від ураження електричним струмом і загоряння або тільки для захисту від загоряння, то він повинен відключати як фазний, так і N-провідник.

Захист від надструму в N-провіднику не вимагається.

12.27 У всіх випадках, коли зниження або зникнення напруги з наступним їївідновленням може створити небезпеку для людей або майна, повинні бути прийняті необхідні заходи перестороги.

Спрацювання захисного пристрою від зниження напруги може здійснюватись з витримкою часу, якщо обладнання і установка, які захищаються цим пристроєм, розраховані на короткочасне зниження або зникнення напруги і це не викликає небезпеки при експлуатації.

При застосуванні контакторів витримка часу при розмиканні і наступному замиканні контактів не повинна перешкоджати миттєвому відключенню обладнання або установки пристроями захисту або керування.

У випадках, коли повторне включення захисного пристрою може створити загрозливу ситуацію, повторне включення не повинно бути автоматичним.

12.28 На вводі в будинок (споруду) повинна бути виконана основна система зрівнювання потенціалів, шляхом з'єднання між собою насчунних провідних частин (див. додаток Н):

а) РЕ- або PEN-провідники мережі живлення;

б) заземлюючий провідник, приєднаний до заземлювача природного або штучного заземлення (за наявності заземлювача);

в) заземлюючий провідник функціонального (робочого) заземлення за його наявності, якщо відсутні обмеження на приєднання кола функціонального заземлення до заземлюючого пристрою захисного заземлення;

г) металеві труби комунікацій, що входять у будинок чи споруду (труби гарячого і холодного водопостачання, опалення, газопостачання тощо);

д) металеві частини централізованих систем вентиляції і кондиціонування (за наявності децентралізованих систем вентиляції і кондиціонування металеві повітроводи слід приєднувати до шини РЕ щитів живлення вентиляторів і кондиціонерів).

е) металеві частини каркаса будинку чи споруди;

ж) заземлюючі пристрої системи блискавкозахисту другої і третьої категорій;

з) металеві оболонки телекомунікаційних кабелів.

З'єднання між собою вказаних провідних частин слід виконувати за допомогою головної заземлюючої шини (затискача). Головна заземлююча шина (затискач) може бути виконана всередині ВП, ВРП, ГРЩ або окремо від них.

Всередині ВП, ВРП, ГРЩ як головну заземлюючу шину слід використовувати шину РЕ.

При окремому розміщенні головна заземлююча шина повинна розташовуватись в ЕП будинку чи споруди, приміщенні під ЕП, призначеному для вводу ліній живлення, або в іншому зручному для експлуатації місці. Якщо це місце доступне для сторонніх осіб, головна заземлююча шина повинна розміщуватись у шафі або ящику, що замикаються на ключ.

При розміщенні головної заземлюючої шини як всередині ВП, ВРП, ГРЩ, так і при окремому розміщенні її провідність повніша бути не менше провідності ΡΕ- (ΡΕΝ-) провідника лінії живлення.

Окремо розміщена головна заземлююча шина з'єднується з шиною РЕ всередині ВП, ВРП, ГРЩ провідником, провідність якого також повинна бути не менше провідності ΡΕ- (ΡΕΝ-) провідника лінії живлення.

Головна заземлююча шина повинна бути мідною. Допускається виконувати її із сталі, при цьому провідність шини із сталевої смуги повинна бути не менше провідності мідної шини. Застосування головних заземлюючих шин з алюмінію не допускається.

Головна заземлююча шина повинна бути позначена на обох кінцях поздовжніми або поперечними смугами жовто-зеленого кольору однакової ширини.

Головна заземлююча шина (затискач) повинна приєднуватися до заземлювача (за його наявності) заземлюючим провідником.

За наявності у будинку (споруді) кількох ВП, ВРП головна заземлююча шина повинна бути виконана для кожного ВП, ВРП. Ці шини повинні з'єднуватись між собою за допомогою провідника, провідність якого становить не менше половини провідності найбільшого РЕ-(PEN-) провідника ліній живлення.

Переріз головних і допоміжних провідників системи зрівнювання потенціалів див. 6.17.

12.29  Рекомендується по ходу передачі електроенергії повторно виконувати додаткові системи   зрівнювання   потенціалів.   Зрівнювання   потенціалів   повинно   охоплювати   усі одночасно доступні доторканню відкриті провідні частини стаціонарних електроустановок і сторонні провідні частини, у т.ч. металеві частини будівельних конструкцій.

До системи зрівнювання потенціалів повинні бути підключені РЕ-провідники всього електрообладнання (у т.ч. штепсельних розеток).

12.30  Для ванних і душових приміщень додаткова система зрівнювання потенціалів є обов'язковою. При цьому слід передбачати:

а) з'єднання між собою відкритих провідних частин усіх стаціонарних електроприймачів, РЕ-провідників цих електроприймачів і РЕ-провідників штепсельних розеток зі сторонніми провідними частинами (металевими ваннами, душовими піддонами, раковинами, металевими трубами водопроводу і опалення, металевою сіткою, яка закриває нагрівальні кабелі, закладені у підлогу тощо);

б)  з'єднання сторонніх провідних частин у зонах 1,2,3 (див. додаток Л) з таким ж частинами, що виходять за межі ванних і душових приміщень.

Якщо відсутнє електрообладнання з підключеними до системи зрівнювання потенціалів РЕ-провідниками, то сторонні провідні частини слід підключити до шини (затискача) РЕ квартирного або поверхового щитка.

Не допускається використання для саун, ванних і душових приміщень системи місцевого зрівнювання потенціалів.

12.32 Сауна повинна бути обладнана обмежувачем температури, який повинен відключати електронагрівач від мережі, якщо температура в зоні 4 (див. додаток М) перевищить 140 °С.

12.33 Блискавкозахист будинків та споруд повинен виконуватись відповідно до вимог РД 34.21.122.

12.34 Захист від статичної електрики повинен виконуватись згідно з ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124таДНАОП 0.00-1.29.

12.35  Електроустаткування будинків та споруд повинно відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.