ДБН В.2.5-23-2003 3. Штучне освітлення Печать

3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ *)

*) Виходячи з практики, що склалася, в українському тексті цих Норм використовуються російськомовні позначення джерел світла.

 

Види та системи освітлення

3.1 Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, охоронне та чергове.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує необхідні умови праці при нормальному ре­жимі роботи освітлювальної установки в приміщеннях і в місцях виконання робіт на відкритих просторах.

Аварійне освітлення підрозділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні ро­бочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення уздовж межі території, що охороняється в нічний період.

Чергове освітлення - освітлення в неробочі години.

 

3.2 Штучне освітлення буває двох систем - загальне і комбіноване.

3.3 У приміщеннях житлових будинків, громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.

У приміщеннях виробничою характеру, в яких виконується зорова робота І-ІVрозрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, мікро­калькуляторів, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованою освітлення.

На культові споруди різних конфесій мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та евакуаційного освітлення. Інші види та системи освітлення культових споруд регламентуються відповідними нормативними документами та посібниками до них.

3.4 Освітлення безпеки повинно улаштовуватись:

а) у приміщеннях операторських, машинних залів обчислювальних центрів, кіноапарат-них, вузлів зв'язку, електрощитових, медпунктів, чергових пожежних постів, на постах постійної охорони;

б) в гардеробах з кількістю місць зберігання понад 300;

в) в головних касах, дитячих кімнатах і дебаркадерах (приміщеннях попереднього розвантаження товарів) магазинів, у торговельних залах магазинів самообслуговування;

г) в групових, ігрових та столових приміщеннях дитячих дошкільних закладів;

д) у вестибюлях готелів, залах ресторанів, приміщеннях рятувального фонду готелів і турбаз;

е)  в операційних блоках, реанімаційних, пологових відділеннях, перев'язувальних, маніпуляційних, процедурних, приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, на постах чергових медичних сестер закладів охорони здоров'я;

ж) в приміщеннях оперативних частин, зберігання ящиків для виїзних бригад, аптечних кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги;

з) в машинних відділеннях ліфтів, а також у теплових пунктах і насосних житлових будинків.

У приміщеннях насосних, теплових пунктів, бойлерних, станціях пожежогасіння в громадських будинках аварійне освітлення передбачається тільки при постійному перебуванні чергового персоналу або якщо електроприймачі даних приміщень відносяться до навантажень І категорії надійності електропостачання.

3.5 Евакуаційне освітлення в громадських будинках та спорудах, а також в адміністра тивних і побутових будинках промпідприємств повинно улаштовуватись:

а) у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, фойє і вестибюлях, на сходах, чередбачс них для евакуації людей з будинків, де працює або перебуває одночасно понад 50 осіб, а також із медпунктів, лікувально-профілактичних закладів, книго- і архівосховищ, дитячих дошкільних закладів незалежно від кількості осіб, що в них перебувають;

б) у залах плавальних басейнів, спортивних і актових залах;

в) у приймальнях, роздягальнях, кухнях і прально-сортувальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів;

г) в очікувальних, роздягальнях, мийних, душових, ванних і парних приміщеннях лазень;

д) у приміщеннях електросвітлолікування, роздягальнях, душових і ванних, залів відділень грязелікування і відновлювального лікування в лікувально-профілактичних установах;

е) у приміщеннях, де одночасно можуть знаходитись понад 100 осіб (аудиторії, обідні зали, актові зали, конференц-зали);

ж) у торговельних залах загальною площею понад 90 м2 і на шляхах виходу з них, транспортних тунелях торговельних підприємств;

з) у приміщеннях, в яких люди працюють постійно, якщо внаслідок відключення робочого освітлення і продовження при цьому роботи виробничого обладнання може з'явитись небезпека травматизму (ремонтні майстерні, виробничі приміщення підприємств громадського харчування, пральні).

3.6 Евакуаційне освітлення повинно улаштовуватись у житлових будинках заввишки 6 і більше поверхів та в гуртожитках, де мешкає понад 50 осіб.

Світильники евакуаційного освітлення повинні установлюватись по лініях головних проходів: у вестибюлях, ліфтових холах і на площадках перед ліфтами, а також у коридорах завдовжки понад 10 м, у сходових клітках.

Лінії освітлення незадимлюваних сходових кліток необхідно приєднати до мережі евакуаційного освітлення. При цьому рівень освітленості забезпечується згідно з нормами робочого освітлення, мережа якого в цьому випадку не передбачається.

3.7 Світлові покажчики "Вихід" необхідно встановлювати:

а) біля виходів з приміщень обідніх і актових залів, аудиторій, конференц-залів та інших приміщень, в яких можуть знаходитись одночасно понад 100 осіб;

б) біля виходів з коридорів, до яких примикають приміщення з загальною чисельністю постійного перебування в них понад 50 осіб;

в) біля виходів з естрад, конференц-залів і актових залів;

г) уздовж коридорів довжиною понад 25 м у гуртожитках коридорного типу місткістю понад 50 осіб на поверсі. При цьому світлові покажчики повинні установлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях поворотів коридорів;

д) біля виходів для покупців із торговельних залів загальною площею 180 м2 і більше у всіх магазинах та із торговельних залів загальною площею понад 110 м2 у магазинах амообслуговування.

3.7.1 Покажчики виходів можуть бути:

а) світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення;

б) світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення;

в) не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (надпис, знак тощо) освітлюється світильниками аварійного освітлення.

Світлові покажчики „Вихід" повинні установлюватись на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

3.8 Для чергового освітлення вестибюлів, коридорів, конференц-залів, актових залів, торгових залів необхідно використовувати світильники евакуаційного освітлення або частину світильників робочого освітлення з живленням їх від самостійної групової лінії.

Для чергового (нічного) освітлення палат лікувально-профілактичних закладів необхідно застосовувати спеціальні світильники, що установлюються в нішах біля входів на висоті 0,3 м від підлоги і приєднуються до мережі евакуаційного освітлення.

У палатах  психіатричних і дитячих  відділень,  спальних  приміщеннях та

палатах-ізоляторах дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів указані світильники повинні

 установлюватись на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги (над прорізом дверей). У

 приміщеннях для дітей допускається встановлення світильників чергового освітлення на

висоті 0,3 м від підлоги. При цьому напруга мережі чергового освітлення повинна бути не більше ніж 50 В.

3.9  У торговельних і обідніх залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах громадських будинків слід передбачати можливість включення частини світильників, які створюють по всій площі освітленість, достатню для прибирання приміщення -15 % від нормованої освітленості, але не менше ніж 20 лк незалежно від джерела світла.

3.10 У залах басейнів і палатах ізоляторів дитячих дошкільних установ повинні улашто­вуватись опромінюючі установки для профілактичного ультрафіолетовогоопромінювання.

При проектуванні опромінюючих установок довготривалої дії, а також фотаріїв слід враховувати вимоги відповідних нормативних документів, які затверджених МОЗ України.

3.11  Освітленнябезпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5 % від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк усередині споруд і не менше ніж 1 лк - для територій.

Створювати найменшу освітленість у середині споруд більше ніж 30 лк при розрядних лампах і більше ніж 10 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності відповідних обгрунтувань.

Евакуаційне освітленняповинно забезпечувати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.

Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) по осі евакуаційних проходів повинна бути не більше ніж 40:1.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватись для евакуаційного освітлення.

3.12 Входи в будинки, сміттєзбірні камери, а також номерні знаки і покажчики пожежних гідрантів (якщо для них не використовуються світлові покажчики) повинні освітлюватись світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійногоосвітлення.

3.13 Для аварійного освітлення необхідно застосовувати:

а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентнілампи - в приміщеннях з мінімальною температурою не менше ніж 5 °С та за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче ніж 90 % від номінального;

в)  розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані.

3.14 Улаштування вогнів світлового захисту повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України   (НАС   ΓА,   глава   3.4   "Дневная   маркировка   и   светоограждение   высотных препятствий").

Норми освітлення

3.15 Вимоги до якості освітлення приміщень об'єктів цивільного призначення (нормована освітленість,   циліндрична  освітленість,   показники  дискомфорту  і   коефіцієнт  пульсації освітленості) необхідно приймати за додатком В з урахуванням 3.21 і 3.22.

Нормовані показники освітлення приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків, а також супутніх виробничих приміщень для підприємств побутового обслуговування слід приймати за додатком Г.

3.16 Коефіцієнт запасу К3 при проектуванні природного, штучного і сумісного освітлення необхідно приймати за додатком Д.

3.17 Найменша освітленість робочих поверхонь у квартирах житлових будинків при ком­бінованій системі освітлення від будь-яких джерел світла, придбаних населенням, рекомен­дується: письмового стола, робочої поверхні для шиття та інших ручних робіт - 300 лк, кухонного стола і миття посуду - 200 лк.

3.18  Вимоги до освітлення приміщень культурно-видовищних споруд і лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з додатком Е.

3.19  Найменша освітленість у приміщеннях, для загального освітлення яких одночасно застосовуються люмінесцентні лампи і лампи розжарювання, повинна вибиратись як для люмінесцентних ламп.

3.20. Освітлення навчально-виробничих приміщень професійно-технічних училищ і се­редніх спеціальних навчальних закладів необхідно проектувати за нормами для виробничих приміщень відповідних галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, транс­порту, зв'язку, торгівлі і комунально-побутового обслуговування. При цьому норми освітле­ності, що наведені в галузевих документах, слід підвищувати на один ступінь, якщо вони складають 300 лк і менше при розрядних лампах та 150 лк і менше - при лампах розжарюван­ня.

3.21  Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в таких випадках:

а) при роботах розрядів А-В у разі спеціальних підвищених санітарних вимог (наприклад, в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);

б) за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;

в) при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г-Е (зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);

г)   при застосуванні     системи комбінованого     освітлення  адміністративних установ (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек).

3.22  Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, необхідно знижувати за шкалою освіт­леності в таких випадках:

а)  на один ступінь для робіт розрядів Г-Е при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропсредачі (ЛЕЦ, ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КСЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;

б)  на два ступеня для робіт усіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у тому числі галогенних.

3.23  У приміщеннях, в яких передбачається загальне локалізоване освітлення робочих місць (наприклад, в торговельних залах, майстернях з виготовлення одягу), найменша освітленість проходів і ділянок, де не проводиться робота, повинна складати не менше ніж 75 лк при люмінесцентнихлампах та не менше ніж 30 лк - при лампах розжарювання.

3.24  В обідніх залах ресторанів і кафе дозволяється обладнання локалізованого чи місцевого освітлення столів. Освітленість на столах повинна визначатись завданням на проектування, але бути не більше ніж 200 лк при люмінесцентних лампах (100 лк – прилампах розжарювання). При цьому освітленість на решті площі залу повинна бути не менше ніж 30 лк - при будь-яких джерелах світла.

3.25    У   приміщеннях   читальних   залів   бібліотек   і    архівів   рекомендується   при техніко-економічному обгрунтуванні застосовувати систему комбінованого освітлення. При цьому   на   кожному   робочому   місці   повинні   установлюватися   світильники   місцевого освітлення,  які мають позитивний висновок МОЗ України.  Освітленість від загального освітлення в цьому випадку повинна бути не менше ніж 200 лк на висоті 0,8 м від підлоги при люмінесцентних лампах.

3.26  Технологічне освітлення та електроприводи механізмів естрад і сцен культурно-видовищних закладів необхідно проектувати згідно з вимогами розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32, галузевих нормативних документів Мінкультури України з безпеки праці для театрів та концертних залів, а також вимогами цих Норм.

Значення освітленості постановного освітлення естрад та сцен культурно-видовищних закладів слід приймати за таблицею 3.1.

При проектуванні сцен типів С-4, С-6 -С-9, як правило, передбачають в їх вільних обхідних зонах вбудовані в планшет і непомітні зі сторони глядачевого залу сигнальні світильники для світлових доріжок, що полегшує орієнтацію в темряві

Таблиця 3.1

Тип сцен та

естрад *)

Найменша освітленість, лк

Площина, для якої нормується освітленість

Додаткові вимоги

Сцени С-1-С-3; С-5 та естрад

300

Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла внутрішнього і ви­носного освітлення при номінальній напрузі мережі

Сцени С-4; С-6-С-9

500

Вертикальна   у   напрямку поздовжньої осі залу  для глядачів у зоні гральної час­тини   (ширина   грального порталу 2/3 глибини сцени) на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла, при цьому освіт­леність від софітних при­ладів повинна бути не мен­ше ніж 250 лк при но­мінальній напрузі мережі

 

250

Вертикальна,   перпендику-лярна до поздовжньої осі за­лу для глядачів, на решті сцени на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла при номінальній напрузі мереж

 

100

Вертикальна по всій висоті горизонту

Освітленість повинна ство­рюватись приладами синьо­го та блакитного світла горизонтальних софітів при номінальній напрузі мережі

*) Класифікація сцен наведена в посібнику „Проектирование театров. Справочное пособие к СНиП". ЦНДІЕП ім. Мезенцева

Примітка 1. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної приймають не більше 2.

Примітка 2. Коефіцієнт запасу приймають рівним 1,3

Примітка 3. Норми освітленості приймають однаковими при будь-яких джерелах світла.

3.27  Освітлювальні установки для забезпечення телевізійних передач слід передбачати в кіноконцертних залах та клубах з залом для глядачів місткістю понад 1 200 місць, у театрах з залом для глядачів місткістю понад 800 місць, в універсальних спортивних залах місткістю понад 5 000 місць, у плавальних басейнах з трибунами місткістю понад 3 000 місць. У кожному конкретному випадку необхідність таких установок визначається завданням на проектування.

3.28  Освітлення естрад конференц-залів і актових залів, які не використовуються для театрально-концертних вистав,   виконують, як  правило, стельовими світильниками. Горизонтальна освітленість на планшеті естради повинна бути не менше ніж 400 лк при люмінесцентних лампах (на 2 ступеня вище освітленості залу).

Для додаткового освітлення трибуни та президії слід передбачати освітлювальні прилади прожекторного тину, які установлюються на бічних стінах або на стелі залу для глядачів, шо спільно із стельовими світильниками створюють вертикальну освітленість не менше ніж 300 лк на висоті 1 ,75 м від планшета естради.

Прилади на стелі залу для глядачів повинні розташовуватись на такій відстані від естради, щоб у поздовжній площині залу лінія, що з'єднує світлові центри приладів з точкою, розташованою на естраді на відстані 1 м від її краю, складала б з горизонтом кут не більше ніж 60° і не менше ніж 50°.

Прилади на бічній стіні залу для глядачів повинні розташовуватись у плані на відстані від краю естради, що дорівнює або трохи менше відстані від краю естради до освітлювальних приладів на стелі залу. Висота установлення нижнього освітлювального приладу від підлоги залу для глядачів повинна бути 3-3,5 м.

На естрадах слід установлювати електричні з'єднувачі (роз'єднувачі) для підключення переносної освітлювальної апаратури.

3.29  У приміщеннях з нормальним середовищем коефіцієнт запасу при розрахунку освітлювальної установки слід приймати рівним 1,4 для світильників з розрядними лампами всіх експлуатаційних груп світильників. При висоті підвішування світильників більше ніж 5 м та за відсутності містків коефіцієнт запасу слід приймати рівним 1,5.

У приміщеннях пильних, вологих, сирих, особливо сирих та жарких (див. таблицю 3.2) коефіцієнт запасу слід приймати для світильників з розрядними лампами:

а) 1,6 - для експлуатаційної групи світильників 1-4;

б) 1,7 - для експлуатаційної групи світильників 5-7 (таблицю експлуатаційних груп світильників див. у додатку Ж).

При використанні світильників з лампами розжарювання вказані коефіцієнти слід помножити на 0,85.

Для установок відбитого світла, виконаних у вигляді карнизів, коефіцієнт запасу слід приймати відповідно 1,8 та 1,5 за винятком випадків, коли установки виконані дзеркальними металогалогеновими лампами (ДРИЗ) або дзеркальними лампами розжарювання, а також світловими приладами з дзеркальними відбивачами, для яких коефіцієнт запасу слід приймати 1,5 та 1,3 відповідно.

Таблиця 3.2

Умови середовища

Найменування приміщень та зон (зразковий перелік)

Вибухонебезпечні зони класу 2  згідно ДНАОП 0.00-1.32

Приміщення зарядки тягових та стартерних акумуляторів (уверхній зоні вище відмітки 0,75 м від рівня підлоги).

Пожежонебезпечні

класу П-І;

класу Π -ІІ;

класу П-ІІа

Закриті автостоянки, розташовані під будинками

Столярні майстерні

Фонди відкритого доступу до книг, книгосховища, архіви, палітурні та макетні майстерні, друкарські відділення оф­сетного друку, світлокопіювальні; кіноапараті; перемо­тувальні;  приміщення  для  нарізування тканин; реклам­но-декоративні майстерні; вітрини з експозицією із горю­чих матеріалів, приміщення для зберігання бланків, паку­вальних матеріалів і контейнерів; відділення приймання і видачі білизни та одягу, відділення розбирання, лагоджен­ня і пакування білизни; пошивні цехи, закрой ні відділення; відділення підготовки прикладних матеріалів, приміщення ремонту одягу, ручного та машинного в'язання, виготов- лення та ремонту головних уборів, кушнірських робіт; фо­нотеки; комори продуктів у горючій упаковці, комори в не­продовольчих магазинах, комори пунктів прокату та спец­одягу; горища, комори і підсобні приміщення квартир та будинків садибного типу

Пильні

Відділи електрофотографувания, ксерокопіювання тощо

Вологі

Фотолабораторії; дисциляторні, автоклавні; гарячі, доготівель ні та заготівельні цехи; завантажувальні, комори та мийні тари, комори овочів; роздягальні в лазнях, душові; сушильно-прасувальні відділення, пральні зі самообслуговуванням; де­катирувальні; санітарні вузли; теплові пункти; камери охолодження

Вогкі

Мийні кухонного та столового посуду; відділення механіч-

ного прання, приготування пральних розчинів; насосні, басейни

Особливо вогкі

Відділення ручного прання; душові, ванні, мийні, пральні, парильні

Жаркі

Гарячі цехи підприємств громадського харчування; парильні, мийні

Хімічно активні

Приміщення ремонту і зарядки акумуляторів, електролітні та відділення хімічної чистки

Примітка. У кожному конкретному випадку характеристика приміщення (зони) за умовами середовища уточ­нюється в проекті. Характеристика приміщень, не вказаних в таблиці, також визначається в завданні на проект.

 

3.30 Середню вертикальну освітленістьтоварів, виставлених у зовнішніх вітринах на ви­соті 1,5 м від рівня тротуару, слід приймати за таблицею 3.3. Для вітрин зі світлими товарами (порцеляна, білизна тощо) вертикальна освітленість, яка вказана в таблиці 3.3, повинна пони­жуватись на один ступінь, а для вітрин з темними товарами (тканини, хутро, інструменти то­що) - підвищуватись на один ступінь. Для виділення світлом окремих експонатів слід пере­дбачати додаткове освітлення приладами з концентрованою кривою сили світла.

Необхідність освітлення внутрішніх вітрин визначається в завданні на проектування. Освітленість внутрішніх вітрин підприємств торгівлі та громадського харчування повинна бути при люмінесцентних лампах не менше ніж 400 лк в площині розташування товарів.

Таблиця 3.3

Категорія вулиць, доріг та площ

Вулиці, дороги, площі

Середня вертикальна освітленість, лк

А

Магістральні вулиці загальноміського значення, площі: головні, вокзальні, транспортні, передмос­тові та багатофункціональних транспортних вузлів

300

В

Магістральні вулиці районного значення, площі перед великими (крупними) громадськими бу­динками та спорудами: стадіонами, театрами, виставками, торговими центрами, сільськогоспо­дарськими ринками та іншими місцями масового відвідування

200

С

Вулиці та дороги місцевого значення, селищні вулиці, площі перед громадськими будинками і спорудами селищного значення

100

 

3.31  У будинках, що розташовані на вулицях, дорогах і майданах категорії А та Б, повинна передбачатись можливість приєднання установки ілюмінації потужністю 10 кВт. У столиці, великих містах, містах-курортах та портових містах за архітектурно-планувальним завданням потужність установки ілюмінації може бути збільшена.

Джерела світла

3.32 Загальне освітлення громадських будинків та споруд, а також адміністративних і побу-тових будинків підприємств слід виконувати переважно люмінесцентними лампами.

Освітлення приміщень для занять у загальноосвітніх школах і професійно-технічних учи­лищах повинно виконуватись тільки люмінесцентними лампами.

3.32.1  Лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення:

а) коридорів, сходових кліток, ліфтових холів тощо в житлових будинках при застосуванні приладів регулювання світлового потоку ламп;

б)  приміщень, де за технологічними вимогами неприпустиме застосування люмінесцентних ламп (наприклад, в приміщеннях для роботи з матеріалами, що під дією випромінювання люмінесцентних ламп втрачають свої властивості, та в приміщеннях, де радіоперешкоди, що створюються світильниками з розрядними лампами, неприпустимі для роботи технологічного обладнання), кіноапаратних, приміщеннь для звукозапису та перезапису, в основних будівлях музеїв, картинних галерей, пам'яток культури тощо;

в) приміщень, для оформлення інтер'єру яких потрібні лампи розжарювання (зали кафе та ресторанів, фойє  тощо);

г)  спалень   та   веранд,    а   також   приміщень   дитячих   оздоровчих   таборів,    що використовуються тільки в літній час;

д)  допоміжних  приміщень - комор, машинних  відділень  ліфтів, електрощитових, техпідвалів тощо;

е) мийних, душових і парилень у лазнях;

ж) приміщень, які охолоджуються, та холодильних камер;

з) постановного освітлення естради і сцени.

3.32.2   Газозрядні лампи високого тиску (ГЛВД) рекомендується застосовувати для освітлення:

а) приміщень ІІІгрупи - вестибюлів, гардеробних, фойє, парадних сходів тощо;

б) спортзалів заввишки понад 7 м;

в) приміщень, для освітлення яких використовуються щілинні та плоскі світловоди;

г) виробничих приміщень, що прирівнюються до промислових (наприклад, пральних цехів продуктивністю понад 500 кг білизни за зміну).

У приміщеннях IIIгрупи та в торговельних залах магазинів з невисокими вимогами до кольоропередачі допускається застосовувати лампи типів ГЛВД та НВЛД, якщо вони використовуються спільно в спеціально для них розроблених світильниках.

3.33 Освітлення приміщень громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, якщо немає спеціальних вимог до кольоропередачі та комфортності освітлення, слід виконувати переважно люмінесцентними лампами типу ЛБ.

Освітлення приміщень, де виконуються порівняння кольорів з високими вимогами до кольо-ророзрізнення (таких як виставкові та демонстраційні зали, кабінети малювання, кабінети праці з обробки тканин та кулінарії, редакційно-оформлювальні та друкарські відділення оперативного офсетного друку, приміщення гуртків, лабораторії органічної і неорганічної хімії, препара­торські, торговельні зали спеціалізованих магазинів, примірювальні кабіни, приміщення для нарізування тканин, рекламно-декораційні майстерні, перукарські зали, приміщення для ретушу­вання фотографій, відділення виведення плям в ательє хімічної чистки, виробничі приміщення майстерень з виготовлення та ремонту одягу, головних уборів, хутрових, трикотажних і ювелірних виробів), слід виконувати люмінесцентними лампами тину ЛБЦТ, ЛДЦ, ЖБ, ЛЕЦ (тут і далі тип ламп вказано в порядку найкращого їх застосування).

Освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів, призначених для огляду хворих, слід виконувати люмінесцентними лампами типу ЖЕ, ЛДЦ або ЛЕЦ, решти приміщень - ЛБ.

Освітлення залів засідань та актових залів слід виконувати люмінесцентними лампами типів ЛБЦТ, ЛТБЦТ, ЛЕ, ЛБ.

Для освітлення товарів, виставлених у зовнішніх і внутрішніх вітринах, слід застосовувати типи люмінесцентних ламп, що вказані в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Вид товару

Тип лампи

Тканини, верхній одяг, парфуми, галантерея, іграшки, книги, спорттовари, взуття, головні убори, хутра.

ЛБЦТ, ЖБ, ЛДЦ, ЛЕЦ

Електротовари, посудогосподарські та канцелярські товари

ЛБ

М'ясні, молочні, гастрономічні, овочеві продукти, кондитер ські вироби

ЛЕЦ, ЛЕ

Рибні продукти

ЛДЦ

Бакалія, хліб

ЛБ

 

3.34 В житлових будинках (за винятком 3.32.1а), у громадських та допоміжних будинках (у тому числі готелях, гуртожитках, вузах, школах, театрах, клубах -тощо), адміністративних і побутових будинках підприємств освітлення коридорів, сходових кліток, ліфтових холів, вестибюлів, загальних гардеробів, приміщень культурно-масових заходів, службових приміщень обслуговуючого персоналу, приміщень для прасування та прання, як правило, виконують люмінесцентними лампами.

Світильники, призначенні для освітлення ліфтових холів і площадок перед ліфтами повинні бути установлені так, щоб частина їх світлового потоку попадала безпосередньо на двері ліфтових шахт.

Освітлення технічних поверхів і підпідлогових просторів, підвалів, горищ, колясочних кубових, комор, машинних приміщень ліфтів, насосних, теплових пунктів, електрощитових вентиляційних та сміттєзбірних камер, сушилень рекомендується виконувати лампами розжарювання.

3.35  Рекомендації щодо вибору джерел світла залежно від характеристики зорових робіт відповідно до умов кольоропередачі та освітленості наведені в додатку И.

Вибір та розташування світильників

3.36 Вибір гину світильників слід виконувати з урахуванням характеру їх світлорозподілення, економічної ефективності та умов навколишнього середовища. Характеристика приміщеньі зон щодо умов навколишнього середовища наведена в таблиці 3.2.

3.37  У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах слід застосовувати світильники, які задовольняють вимогам розділів 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32.

3.38  Мінімально допустимі ступені захисту світильників за ГОСТ 17677 та ГОСТ 14254 для освітлення нспожежо- і невибухоиебезпечних приміщень з різними умовами середовища слід приймати за таблицею3.5.

Таблиця 3.5

Ступінь

захисту свігильників за ГОСТ 14254 та ГОСТ 17677

 

Тип джерела світла

Характеристика приміщень за умовами середовища

норма­льні

вологі

вогкі

Особ ливо

вогкі

Хімічно  активним

середовищем1),4)

 

пильні

жар­кі

 

IP20

ЛЛ

+

х

_  

_

_

х8)

+10)

ЛН, ГЛВД

+

х

х2)

_

_

х8)

+

IP23

ЛЛ ЛН, ГЛВД

(-)

+

 х3)

х3)

х3),12)

х8)

x

2'0

ЛЛ

+

х

(-)

_

_

_

х10)

ЛН, ГЛВД

+

х

(-)

_

_

_

х11)

5'0

ЛН, ГЛВД     

(-)

(-)

   х2)

       _

х

+9)

+

5'3

ЛН, ГЛВД

(-)

(-)

х3)

х3)

   х3)

+9)

x

IP51

ЛН

(-)

(-)

+6)

+6)

                 Х6)

+

х11)

5'4

ЛЛ

(-)

(-)

+

+

+

+

х10)

IP53

ЛН, ГЛВД

(-)

(-)

+3)

+3)

   +3)

+3)

х11)

IP54

ЛЛ

(-)

(-)

+

+

+

+

х10)

IP54

ЛН

(-)

(-)

+

+

  +5)

+

х11)

IP54

ГЛВД

(-)

(-)

+

+

+

+

 x

Умовні позначення:    

+   світильники рекомендуються;

х   допускаються;

-    забороняються;

(-)  застосування світильників можливе, але недоцільне.

1)Світильники з корпусами і відбивачами з ватогостійкої пластмаси, фарфору, покритого емаллю, мають перевагу.

2)Допускаються за відсутності крапель вода, то падають на світильник, і за наявності фарфорового патрона.

3) За наявності бризок води (розчинів). що падають на світильник під кутом більше 60° до вертикалі, установлення світиль­ників зі ступенями захисту 1P23 і 5'3 з ЛН та  ГЛВД забороняється.

4)Рекомендуються світильники, спеціально призначені для активного хімічного середовища.

5)Світильники, які можуть зверху заливатися водою чи розчином, повинні мати боковий ввід проводів.

6) За наявності бризок води (розчинів), які падають на світильник під кутом більше ніж 15° до вертикалі, світильники з нетермостійким склом допускаються за умови встановлення в них ламп меншої потужності, ніж номінальна для даного світильника.

7) У пильних приміщеннях рекомендується застосування в світильниках ламп з внутрішнім відбивним шаром і не рекомендується застосування світильників з екрануючими решітками, сітками і подібними елементами, що сприяють запиленню.

8) Світильники допускаються при обмеженій кількості пилу в зоні їх установлення.

9)Світильники зі ступенем захисту 5'Х (наприклад. 5'3) мають перевагу перед світильниками зі ступенем за­хисту ІР5Х (наприклад, ІР53), зокрема, в таких випадках: мала кількість пилу, пил світлий, світильники розта­шовуються в місцях, незручних для обслуговування, приміщення жарке.

10) У світильниках рекомендується установлювати амальгамні люмінесцентні лампи.

11)  Рекомендується установлення в світильниках з лампами розжарювання вказаних ступенів захисту ламп мен­шої потужності, ніж номінальна для даного світильника.

12) Допускаються у разі виконання деталей світильників, контактів патронів та цоколів ламп з матеріалу, на який дане хімічно активне середовище не має негативного впливу.

3.39  Освітлення приміщень, обладнаних дисплеями, слід виконувати люмінесцентними світильниками прямого світла, у яких обмежена яскравість в зоні від 50° до 90° від вертикалі (світильники з боковинами, які не пропускають світло, та екрануючими решітками або призматичними розсіювачами).

Світильники слід розташовувати таким чином, щоб виключити відбивний блискіт на екранах.

3.40 Комплектні освітлювальні пристрої з щілинними світловодами (КОП) рекомендується використовувати   для   загального   освітлення   спортивних   залів,   плавальних   басейнів, торговельних залів та протяжних зовнішніх  вітрин  магазинів тощо, а також у великих приміщеннях виробничого характеру (склади, пральні тощо). Застосування КОП повинно бути підтверджено техніко-економічним розрахунком.

3.41    У   приміщеннях   лікувально-профілактичних   закладів   світильники   загального освітлення, які розташовуються на стелях, повинні мати замкнені розсіювачі (ступінь захисту не менше ніж 2'0).

3.42   Вихідні  отвори люмінесцентних  світильників  прямого та переважно  прямого світлорозподілу, що застосовуються для освітлення критих басейнів, повинні бути перекриті світлорозсіювальним матеріалом.

Світильники, як правило, розташовують на стелі в зоні, зручній для обслуговування (над поздовжніми краями ванни). Допускається установлення світильників на бокових стінах.

3.43 Стельові люмінесцентні світильники, що застосовуються для освітлення спортивних залів, повинні направляти в верхню півсферу не менше 10 % сумарного світлового потоку.

Світильники слід розташовувати на стелі або в верхній частині стін уздовж бічних ліній спортивного майданчика.

Не допускається розташовувати світильники на торцевих стінах залу або на стелі вздовж цих стін (за винятком світильників відбивного світла).

У спортивних залах слід передбачати заходи, що виключають можливість пошкодження світильників від удару м'ячем.

3.44     Освітлення    книго-,    архівосховищ    повинно    виконуватись    світильниками, установленими  по  осі проходів  між стелажами.  Виконання світильників у зазначених приміщеннях, а також у коморах непродовольчих магазинів, ательє, в сховищах установ фінансування та кредитування  повинно  вибиратися  згідно з вимогами до світильників, установлених у пожежонебєзпечних зонах класу П-ІІа для зберігання горючих матеріалів.

3.45   У торговельних залах  світильники загального освітлення,  які розташовані  над касовими вузлами, слід приєднувати до мережі аварійного освітлення.

Для додаткового освітлення касових вузлів слід передбачати локалізоване (низько опущені над касами підвісні світильники) або місцеве (світильники, закріплені на стійках, настінні залежно від розташування каси тощо) освітлення.

3.46   Загальне   освітлення   вітрин   слід   виконувати   освітлювальними   приладами   і світильниками прямого світлорозподілу, розташованими в верхній зоні. Додаткове освітлення для виділення окремих товарів слід викопувати освітлювальними приладами концентрованого світлорозподілу з лампами розжарювання, переважно з дзеркальними. Освітлювальні прилади для додаткового освітлення слід розміщувати на нижніх або на верхніх передніх ребрах вітрин, за імпостами по висоті вітрин та всередині вітринного простору.

Для обмеження засліплюючої дії джерел світла, розташованих у верхній зоні вітрин, їх необхідно захищати екранами і розсіювачами так, щоб захисний кут у напрямку

спостереження був не менше ніж 30° для освітлювальних приладів, установлених на висоті понад 3 м, та 45° - на висоті менше ніж 3 м над підлогою приміщення або тротуаром.

Джерела, встановлені в середній та нижній зонах вітрин (нижче ніж 2 м над тротуаром або підлогою вітрини), повинні бути захищені екранами і розсіювачами так, щоб поверхні, які світяться, не були в полі зору спостерігача.

3.47  У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена можливість    установлення  світильників  загального освітлення,  підвішуваних  або закріплюваних на стелі.

У проектах і кошторисах необхідно передбачати встановлення в житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир клемних колодок для підключення світильників, а в кухнях та коридорах, крім того, - підвісних патронів, приєднуваних до клемної колодки. В туалетах квартир, за погодженням із Замовником, передбачають установлення світильника або настінного патрона. У ванних слід передбачати установлення світильників над умивальником. Допускається встановлення світильників над дверима.

Забороняється передбачати стаціонарне освітлення та встановлення штепсельних розеток у коморах квартир.

3.48  У житлових кімнатах квартир і гуртожитків площею понад 10 м2 слід передбачати можливість   установлення   багатолампових   світильників   з   лампами   розжарювання   з включенням ламп двома частинами. При встановленні в житлових кімнатах гуртожитків декількох   люмінесцентних   світильників   слід   передбачати   можливість   їх   роздільного

включення.

3.49  Гак у стелі для підвішування світильника повинен бути ізольований за допомогою поліхлорвінілової трубки. Ця вимога не відноситься до випадків кріплення гаків до дерев'яних перекриттів.

Розміри гаків для підвішування побутових світильників повинні бути: зовнішній діаметр півкільця - 35 мм, відстань від перекриття до початку вигину - 12 мм. При виготовленні гаків з круглої сталі діаметр прута повинен бути 6 мм.

3.50  Пристрої для підвішування світильників повинні витримувати протягом 10 хв без пошкодження та залишкових деформацій прикладене до них навантаження, рівне п'ятикратній масі світильника. В проектах маса світильника для житлових кімнат, кухонь та передпокоїв квартир приймається 10 кг.

3.51  Сходи, холи, вестибюлі та коридори житлових будинків слід освітлювати стельовими та настінними світильниками.

Допускається застосування світильників-блоків з люмінесцентними лампами потужністю до 40 Вт без розсіювачів. Висота встановлення вказаних світильників від підлоги повинна бути не менше ніж 2,2 м до корпуса світильника.

Світильники з лампами розжарювання, які включаються в нічний час, рекомендується укомплектовувати лампами напругою 235-245 В.

3.52  У технічних підпідлогових просторах та на горищах житлових будинків освітлення необхідно встановлювати тільки по лініях основних проходів. У будинках заввишки в один та два поверхи, а також у будиночках садівничих товариств улаштування освітлення горищ не вимагається.

Освітлення господарських комор з решітчастими перегородками, які знаходяться в користуванні мешканців та розташовані в підвалі, слід виконувати світильниками, встановлюваними в проходах (без встановлення додаткових світильників у цих приміщеннях). При глухих перегородках повинно бути передбачено освітлення кожної комори.

3.53  Шахти ліфтів, а також машинні приміщення верхніх блоків, площадка перед дверима шахти, проходи та коридори, що ведуть до ліфта, приміщень верхніх блоків та приямку шахти, повинні бути обладнані стаціонарним освітленням. Для освітлення шахт ліфтів слід настінні патрони з лампами розжарювання напругою 220 В. У засклених або відгорожених сітками шахтах виконання стаціонарного освітлення є необов'язковим, якщо штучне освітлення поза шахтою забезпечує необхідну освітленість всередині шахти.

3.54     В     освітлювальних     приладах     для    світлопропускних     поверхонь     повинні застосовуватися  негорючі  матеріали.   В  приладах  з  лампами  розжарювання  загального призначення потужністю не більше ніж 60 Вт та люмінесцентними лампами допускається використання оргскла та подібних йому матеріалів. При цьому відстань від колб лами до світлопропускних поверхонь повинна бути не менше ніж 15 мм для люмінесцентних ламп і 100 мм для ламп розжарювання.

У місцях установлення допоміжних апаратів горючі матеріали повинні бути захищені листовою сталлю. Прокладання проводів по горючих матеріалах повинно виконуватися згідно з главою 2.1 ПУЕ.

3.55  Відстань між світильниками з лампами розжарування та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Γ1, Γ2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, повинна бути не менше таких значень: при номінальній потужності світильників 100 Вт- 0,5 м, 300 Вт-0,8м, 500 Вт-1,0м.

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м; від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості ГЗ, Г4, - не менше ніж 0,2 м; від конструкцій з горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані до будівельних конструкцій вони повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

При встановленні на стелі з горючих матеріалів груп горючості ГЗ, Г4 вбудованих або стельових світильників, улаштування яких за ТУ не передбачає монтаж на горючі конструкції, місця примикання світильників до стелі повинні бути захищені прокладками з негорючого теплоізоляційного матеріалу завтовшки не менше ніж 3 мм.

3.56    При   проектуванні   освітлювальних   приладів   необхідно   ураховувати   вимоги експлуатації світильників. З цією метою світильники слід розташовувати в місцях, зручних для безпечного обслуговування.

У будівельній частині проектів повинні бути передбачені технічні засоби для обслуговування світильників, установлених на висоті понад 5 м від підлоги (наземні пересувні підіймальні пристрої, стаціонарні та пересувні містки, галереї тощо).

Світильники, встановлені на висоті до 5 м включно від підлоги (приймається висота до низу світильників), обслуговуються (за необхідності) з драбинок, приставних драбин і тому подібних технічних засобів.

3.57  До світильників верхнього обслуговування, вбудовуваних в підвісні стелі, повинен бути  забезпечений  безпечний доступ   обслуговуючого   персоналу.   При  цьому  міцність стаціонарних та пересувних огороджених містків повинна розраховуватись з урахуванням знаходження біля будь-якого із світильників двох осіб з інструментом загальною вагою 200 кг.

3.58 Розрахунок систем опалення та вентиляції приміщень повинен виконуватись з умови, що вся електрична енергія, спожита джерелами світла, перетворюється в тепло (1 кВт·год відповідає 864 Ккал).

Люмінесцентні світильники з розсіювальними решітками, вбудовані в підвісні стелі, 48 % теплової енергії виділяють у освітлюване приміщення, та 52 % - у простір над стелею, а люмінесцентні світильники з розсіювачами - відповідно 40 % і 60 %.

 
2002-2013 Компания ЛИК.
Все права защищены. Любое копирование содержания сайта без согласования с администрацией сайта запрещены.
info@lic.com.ua Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript